Космоzoo - Друга ріка

Ніби пошепки небу соромно,

Плаче холодом, білим золотом.

Ми різні, як два полюси.

Не питай мене скільки буду я,

Може ти — це я, ось і є життя.

Ми вільні, як два полюси.

Я не в гуморі, чи не в голосі,

П’яні в космосі, їм не холодно.

Ми різні, як два полюси.

Скільки вільних місць та чиїсь слова,

Залишись нам, болить голова.

Ми вільні, як два полюси.

Приспів:

Нині я живу, нині повернусь,

Я до тебе йду і не боюсь.

Нині я живу, ніби в космоzоо,

Я до тебе йду, ніби знову.

Тихо очі закривай,

Уяви що засинаєш.

Тут ми рівні…

А ти пробач, що налякав,

Я не буду більше, знай.

Тож полетіли…

Приспів:

Нині я живу, нині повернусь,

Я до тебе йду і не боюсь.

Нині я живу, ніби в космоzоо,

Я до тебе йду, ніби знову.