Де ти тепер - Таисия Повалий

Місто спить, згасли вогні,

Разом гуляли з тобою всю ніч ми.

Згадка прощання, перші признання.

Де тепер вони?

Ми гадали, зустрічі ждали,

Та пройшли ті дні.

Ти сказав: «І в час біди

Дружби такої ніхто не зітре з землі».

Довга розлука, віддалі мука,

Ти в душі завжди.

Даль побореш, все покинеш,

Прийдеш знов сюди.

Відгукнись!

Де ти в цей час?

Знаю, ти згадував в горі мене не раз.

Весняні ночі стали коротші,

Тільки не для нас.

Все промине, в даль полине,

Наш любимий вальс.

Наш любимий вальс.