Утро на двоих - Дино

Как мне понять, что не сон стол на сто персон.

Столько разных зон, странное шоу из пьяных мужей и жён.

И медленный sound впился в ум, играл Бен где-то там в углу.

Еда, алкоголь, всё в дыму, всё в кому, и опять свет потух.

Гвоздь программы заряжал гостей, десятки драм, сотни затей.

Как в рюкзаке тамады — огонь и дым, но не весел ты.

Среди пляшущих лиц и спин, мы не спим.

Но каждый кажется таким занятым.

И надежда на своевременный сон,

Где-то между гостей издала последний стон.

Иду к ней за последний стол,

До рассвета далеко.

Припев:

Телефон в карман.

Мы с тобой в Starbucks.

На часах семь утра.

Чувства прям как открытый кран, мы с тобой у окна.

Спросишь опять, спросишь ты зачем?

Я отвечу без слов.

Ты уснёшь на моем плече.

Выучим всех снов.

Второй Куплет: Дино

Забыв о делах, я и ты на релакс, подальше от глаз.

По лестнице или на лифте мы вниз, подальше от маз.

Тлеющий пепел цвета рассвета, мимо проспекты.

Всё допито, допето и ночь ушла под бит

Забрала огни, но оставила мне магнит.

Идем пешком глядим в такси,

Пока сон нас не настиг.

Пока весь наш город спит, пока нет восьми,

Ещё не было шума машин.

Я тебя за руку взял перед тем как пошли,

Сегодня нас нет, в привычных местах не ищи.

И что мы друг в друге нашли?

Ты скажи тот минимум, что нужен нам?

Это утро на двоих.

Здесь я и ты,

Прямо в кафе стрелку часов останови.

Припев:

Телефон в карман.

Мы с тобой в Starbucks.

На часах семь утра.

Чувства прям как открытый кран, мы с тобой у окна.

Спросишь опять, спросишь ты зачем?

Я отвечу без слов.

Ты уснёшь на моем плече.

Выучим всех снов.

Показать / Скрыть текстт 1, Діно

Як мені зрозуміти, що не сон стіл на сто персон.

Стільки різних зон, дивне шоу з п’яних чоловіків і дружин.

І повільний sound вп’явся в розум, грав [Бен десь там у кутку.

Їжа, алкоголь, все в диму, все в кому, і знову світло згасло.

Цвях програми заряджав гостей, десятки драм, сотні витівок.

Як в рюкзаку тамади — вогонь і дим, але не веселий ти.

Серед танцюючих осіб і спін, ми не спимо.

Але кожен здається таким зайнятим.

І надія на своєчасний сон,

Десь між гостей видала останній стогін.

Йду до неї за останній стіл,

До світанку далеко.

Приспів:

Телефон в кишеню.

Ми з тобою в Starbucks.

На годиннику сьома ранку.

Почуття прям як відкритий кран, ми з тобою біля вікна.

Запитаєш як, спитаєш ти навіщо?

Я відповім без слів.

Ти заснеш на моєму плечі.

Вивчимо [2* всіх снів.

Другий Куплет: Діно

Забувши про справи, я і ти на релакс, подалі від очей.

По сходах або на ліфті ми вниз, подалі від маз.

Тліючий попіл кольору світанку, повз проспекти.

Все допито, допето і ніч пішла під біт

Забрала одпі але залишила мені магніт.

Йдемо пішки дивимося в таксі,

Поки сон нас не наздогнав.

Поки весь наш місто спить, поки немає восьми,

Ще не було шуму машин.

Я тебе за руку взяв перед тим як пішли,

Сьогодні нас немає, у звичних місцях не шукай.

І що ми один одного знайшли?

Ти скажи той мінімум, що потрібен нам?

Це ранок на двох.

Тут я і ти,

Прямо в кафе стрілку годинника зупини.

Приспів:

Телефон в кишеню.

Ми з тобою в Starbucks.

На годиннику сьома ранку.

Почуття прям як відкритий кран, ми з тобою біля вікна.

Запитаєш як, спитаєш ти навіщо?

Я відповім без слів.

Ти заснеш на моєму плечі.

Вивчимо [2* всіх снів.