Скрипочка - Ани Лорак

Не співай же, скрипочко, і не плач,

Ти душі моєї не розщулиш.

Струни срібні більше не зазвучать,

Пальці білі смичок вже забули.

Я з тобою говорити могла,

Як з своєю рідною сестрою.

Про любов, про щастя, про діла,

Про все таємне, тільки із тобою.

Знала ти усі мої думки,

Розуміла всі мої капризи.

Розділяла радощі і сум

Почуттів моїх незайманіх кризи.

Я з тобою більше не поділюсь

Всім отим, що зачепило душу.

Наче в струни темні залягло

Зазвучало, я ж мовчати можу.

Більше сестро, не співай же, не плач,

Не розтравлюй душу, прошу, молю!

Ти мені розрадою була,

А тепер мовчи, мовчи, мовчи!

Я з тобою говорити могла,

Як з своєю рідною сестрою.

Про любов, про щастя, про діла,

Про все таємне, тільки із тобою.

Я з тобою говорити могла,

Як з своєю рідною сестрою.

Про любов, про щастя, про діла,

Про все таємне, тільки із тобою.

Соло.

Не співай же, скрипочко, і не плач,

Не співай…

Не співай же, скрипочко, і не плач,

Не співай… не співай…

Не співай же, скрипочко, і не плач,

Не співай…